Доктор радить, консультує, інформує

Проникнення вірусу грипу відбувається крізь верхні шляхи дихання. Характерно рідкісна затримка вірусних мікроорганізмів в порожнині носа або рота, часто вони просуваються в епітелій трахей (що і обумовлює виникнення сухого кашлю при недугу).

Мікроорганізми розмножуються в клітинах епітелію, руйнують їх, після чого у великих кількостях просуваються по організму, вражаючи при цьому всі нові клітини. Віруси під час свого функціонування, виділяють токсичні елементи, що роблять вплив на діяльність нервової і серцево-судинної системи.

Найнадійніший спосіб профілактики грипу – поселення на безлюдному острові, вважає дитячий педіатр, доктор Комаровський. Але так як це спосіб не всім доступний, то таким же ефективним по надійності способом є вакцинація проти вірусу грипу.

Крім того, вірусні мікроорганізми надають переважна вплив на імунну систему, сприяючи тим самим активізації освіти флори для розмноження бактерій, стримуваних клітинами і речовинами імунітету.

Грип проходить кілька етапів свого розвитку в організмі дитини. Розглянемо їх:

• Розмноження вірусів у клітинах дихальних шляхів.
• Попадання вірусних мікроорганізмів у кров, провокування розвитку реакцій токсичного і токсико-алергічного характеру (поява підвищеної температури, слабкості, головного болю, висипи тощо).
• Вплив на органи дихальних шляхів, спочатку – трахей, потім – легенів.
• Збільшення ризику виникнення ускладнень бактеріальної природи.
• Зворотний розвиток патологічного процесу.

Грип характеризується гострим початком вже через дванадцять годин – дві доби по проникненню збудника в організм дитини. Найчастіше проявляється різким підвищенням температури до 38-40 градусів, виникненням сухого кашлю.

Про те, як збити температуру, а так само чого при цьому не слід робити, ви можете дізнатися з нашої статті: Як збити температуру 39 у дитини в домашніх умовах.

Дізнатися про те, коли брати і яке жарознижуючий засіб вибрати, ви можете тут: Жарознижуючі засоби при високій температурі у дітей
 

Гарячкові прояви досить складні тривалістю в межах тижня, що вимагають прийняття препаратів жарознижуючого ефекту. Поряд з цим можлива поява нежитю, кон’юнктивіту, почервоніння горла, фарингіту, тонзиліту або тонзилофарингіту.

Крім вище перерахованих ознак, починає прояв токсичне ураження, яке виражається в:

• слабкості;
• нездужанні;
• головного болю;
• млявості;
• м’язового болю;
• хворобливих відчуттях в органах зору.

Можливо кілька варіантів яких форм перебігу грипу у дитини:

• без підвищення температури;
• з відсутністю проявів ураження шляхів дихання;
• блискавичний розвиток.

Виділяється три ступені тяжкості недуги:

• легка;
• середня;
• важка.

Тривалість хвороби коливається у відповідності з індивідуальними особливостями кожного окремого малюка.

Застосування природотерапії

в освітньому процесі  закладу

         Природотерапія передбачає вплив природних чинників на чуттєву і емоційну сфери психіки дітей. Цю психолінгвотерапевтичну форму впливу можна використовувати у розвитку мовленнєвої діяльності дітей як самостійно, так і в поєднанні з іншими формами та методами вербального характеру. Спостерігаючи за явищами природи, милуючись красою течії води, блакиттю неба, різними барвами рослин, ландшафтом рідного краю, відчуваючи запахи квітів, тепло і сипучість піску, дитина формує образ світу, в якому вона живе і зростає. Цей образ є невід'ємною складовою мовленнєвого процесу.

Окрім того, що природні засоби діють седативно або збуджуюче на нервову систему, вони ще здатні слугувати фоном, допомагати створювати внутрішню програму і конкретний зміст висловлювань дітей. Відтак у дітей не лише розвивається мовлення, але й змінюється ставлення до довкілля. Вони починають відчувати, сприймати і розуміти себе як часточку планети Земля, Всесвіту.

Василь Сухомлинський, не використовуючи у своїй роботі терміну «психотерапія», по суті впровадив у практику її основні методи і форми. Він широко використовував природотерапію у навчанні та вихованні дітей: смакотерапію, кольоротерапію, ароматерапію, рослино- чи квіткотерапію. Усе це він поєднував з музикотерапією та іншими формами психолінгвотерапевтичного впливу. Діти милувалися красою природи, слухали спів пташок, прислухалися до шелесту листя, шуму вітру, спостерігали за барвами сонця, веселки після дощу, тішилися кольором стиглого винограду і смакували його ягодами тощо.

У роботі з дошкільниками ми використовували природотерапію з метою позитивного емоційного впливу, досягнення ефекту активізації у мовленнєвих та інших психічних процесах, а також поліпшення стану здоров'я дітей.